1. Словник української мови в 11 томах

розвалина

РОЗВА́ЛИНА, и, ж., рідко.

1. перев. мн. Залишки чого-небудь розваленого, зруйнованого.

Воно [село], мов обідрана сирота, тулилося своїми вбогими хатками до розвалин стародавніх палат і храмів (Фр., IV, 1950, 157).

2. перен., розм. Людина із зруйнованим хворобою здоров’ям.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвалина — -и, ч. і ж., розм. Людина із зруйнованим хворобою здоров'ям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розвалина — Звалище, румовище, руїни Словник чужослів Павло Штепа