1. Словник української мови в 11 томах

розвередувати

РОЗВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм., рідко. Те саме, що розвередува́тися.

Настя невсипуча хазяйка, щира мати, тілько й знає, що клопочеться, коли б скоріше то з тим, то з другим управитися, жаліється і радиться, що се або з Грицем або з Івасем подіялося, коли часом те або друге чого розвередує (Мирний, IV, 1955, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвередувати — розвередува́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розвередувати — -ую, -уєш, док., розм., рідко. Те саме, що розвередуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвередувати — РОЗВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм., рідко. Те саме, що розвередува́тися. Настя невсипуча хазяйка, щира мати, тілько й знає, що клопочеться, коли б скоріше то з тим, то з другим управитися, жаліється і радиться, що се або з Грицем... Словник української мови у 20 томах
  4. розвередувати — РОЗВЕРЕДУВА́ТИСЯ розм. (стати вередливим), РОЗКАПРИЗУВА́ТИСЯ розм., РОЗКОМИЗИТИСЯ розм., РОЗКОВЕРЗУВА́ТИСЯ розм., РОЗВЕРЕДУВА́ТИ розм., РОЗВЕРЕДИ́ТИСЯ діал. Оришці треба на грядках полоти. Як на те Чіпка розвередувався: "їсти та й їсти, бабо!... Словник синонімів української мови