1. Словник української мови в 11 томах

розвеселений

РОЗВЕСЕ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розвесели́ти.

— Тільки тата нема, — згадала Семениха, і знову захмурилися всі обличчя, розвеселені трохи розповіддю Ілаша (Мак., Вибр., 1956, 582).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвеселений — розвесе́лений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розвеселений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розвеселити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвеселений — РОЗВЕСЕ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розвесели́ти. – Тільки тата нема, – згадала Семениха, і знову захмурилися всі обличчя, розвеселені трохи розповіддю Ілаша (О. Маковей). Словник української мови у 20 томах