розвидніти
РОЗВИ́ДНІТИ, іє, док., безос., рідко.
1. Те саме, що розви́днітися 1. -
Скоро вже й розвидніє, а там і до корів молодиці підуть… (Морд., І, 1958, 147);
Передбачення Кутузова збулися: тільки-но розвидніло, а вже біля села Бородіно розпочався бій (Кочура, Зол. грамота, 1960, 293).
2. перен. Стати краще, легше (про поліпшення життя, матеріальних умов і т. ін.).
Пишу сестрі Емілії в Канаду, що вже нам розвидніло. Вже мій чоловік їсть, що йому смакує, вже мої діти вчаться в семикласній школі, а сама я дістала медалю на груди за свої видатні буряки (Гончар, І, 1954, 490).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвидніти — розви́дніти дієслово доконаного виду безос., рідко Орфографічний словник української мови
- розвидніти — -іє, док., безос., рідко. 1》 Те саме, що розвиднітися 1). 2》 перен.Стати краще, легше (про поліпшення життя, матеріальних умов і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвидніти — Розвидніти см. розвидняти. Словник української мови Грінченка