розвилина

РОЗВИ́ЛИНА, и, ж. Те саме, що розви́лка.

Цвіте омела в лютому, березні й квітні. Квіти.. сидять пучками по 5-6 в розвилинах стебел і на кінці гілок, жовтувато-зеленуваті (Хлібороб Укр., 2, 1970, 39);

Семен поїхав ходою. Все одно він міг їхати тільки до розвилини, де зливалися в одно дві дороги від станції (Сміл., Зустрічі, 1936, 234).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвилина — розви́лина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розвилина — див. роздоріжжя Словник синонімів Вусика
  3. розвилина — -и, ж. Те саме, що розвилка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розвилина — РОЗВИ́ЛИНА, и, ж. Те саме, що розви́лка. Цвіте омела в лютому, березні й квітні. Квіти .. сидять пучками по 5 –6 в розвилинах стебел і на кінці гілок, жовтувато-зеленуваті (з наук. літ.); Семен поїхав ходою. Словник української мови у 20 томах
  5. розвилина — РОЗВИ́ЛКА (стовбура дерева, гілки), РОЗВИ́ЛИНА, РОЗСО́ХА, РОЗГІ́ЛКА, РОЗГІ́ЛЛЯ, РОЗГІ́ЛЕННЯ розм., РОГА́ТИНА розм. Я швидко відшукав потрібну грушу, в розвилці розчахнутих стовбурів, серед листя, прикиданого снігом... Словник синонімів української мови
  6. розвилина — Розвилина, -ни ж. Мѣсто развѣтвленія вѣтвей. Міусск. окр. Словник української мови Грінченка