розвізник

РОЗВІЗНИ́К, а́, ч. Робітник, який розвозить товари покупцям.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвізник — розвізни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розвізник — -а, ч. Робітник, який розвозить товари покупцям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвізник — РОЗВІЗНИ́К, а́, ч. Робітник, який розвозить товари покупцям. Працювати розвізником. Словник української мови у 20 томах