розвішування

РОЗВІ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розві́шувати.

Хіба може сьогодні втручання художника в життя обмежуватись розвішуванням картин на стінах? (Довж., III, 1960, 112);

Школярі поспішають із спорудженням і розвішуванням будиночків-шпаківень (Наука.., 2, 1962, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвішування — розві́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розвішування — -я, с. Дія за знач. розвішувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвішування — РОЗВІ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розві́шувати. Хіба може сьогодні втручання художника в життя обмежуватись розвішуванням картин на стінах? (О. Довженко); Школярі поспішають із спорудженням і розвішуванням будиночків-шпаківень (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах