розвіювання

РОЗВІ́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розві́ювати і розві́юватися.

Висока температура повітря, значне прогрівання земної поверхні призводять до висушування пісків на значну глибину. Створюються сприятливі умови для розвіювання піщаних частинок (Наука.., 11, 1967, 50);

Рік 1924 був для Бажана роком розвіювання лівацьких естетичних уподобань і в певному розумінні повороту до реалізму (Рад. літ-во, 5, 1965, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвіювання — розві́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розвіювання — -я, с. Дія за знач. розвіювати і розвіюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвіювання — РОЗВІ́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розві́ювати і розві́юватися. Висока температура повітря, значне прогрівання земної поверхні призводять до висушування пісків на значну глибину. Створюються сприятливі умови для розвіювання піщаних частинок (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах