розв’ючений
РОЗВ’Ю́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розв’ю́чити.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
РОЗВ’Ю́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розв’ю́чити.