розв’ючувати

РОЗВ’Ю́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВ’Ю́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Звільняти (тварину) від в’юків, вантажу.

Білий чоловік із сачком і гвинтівкою.. не поспішає до намету. Він розв’ючує тварин і блискучими, аж ніби хворобливими очима оглядає горизонт (Знання.., 6, 1970, 16).