розв’язність

РОЗВ’Я́ЗНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до розв’я́зний.

Вакуленко починав розуміти, звідки в цього юнака йшли всі оті порушення дисципліни, розв’язність (Ткач, Моряки, 1948, 68);

Хвалькуватість, пиха, розв’язність, що так часто псують людину, були Ауезову абсолютно протипоказані (Літ. Укр., 26.IX 1967, 2).