розв’язування
РОЗВ’Я́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розв’я́зувати.
Після чаю Стьопа, машиніст Зорін і кочегар Шелемеха взялися до розв’язування алгебраїчних задач (Трубл., Лахтак, 1953, 109);
Робітнича самостійність, вплив робітників на свою фракцію, розв’язування самими робітниками питань своєї партії — ось у чому великий історичний смисл того, що відбувається (Ленін, 23, 1972, 50).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розв’язування — Розв’я́зування, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)