розгалужувати
РОЗГАЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГАЛУ́ЗИТИ, у́жу, у́зиш, док., перех.
1. Випускати, утворювати пагони, галузки, бічні корінці і т. ін. (про рослини).
Ефективність дворічного використання трав’яних полів уже давно відома. За два роки трави встигають добре розгалузити коріння, нагромадити в землі багато поживних речовин (Оров., Зел. повінь, 1961, 30).
2. Відводити вбік від основної частини, від головного напряму.
3. Ділити на частини, відділи (організацію, установу і т. ін.);
// Створювати напрям, галузь чого-небудь (науки, виробництва, мистецтва і т. ін.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгалужувати — розгалу́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розгалужувати — -ую, -уєш, недок., розгалузити, -ужу, -узиш, док., перех. 1》 Випускати, утворювати пагони, галузки, бічні корінці і т. ін. (про рослини). 2》 Відводити вбік від основної частини, від головного напряму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгалужувати — РОЗГАЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГАЛУ́ЗИТИ, у́жу, у́зиш, док., що. 1. Випускати, утворювати пагони, галузки, бічні корінці і т. ін. (про рослини). Ефективність дворічного використання трав'яних полів уже давно відома. Словник української мови у 20 томах