розгладжений
РОЗГЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розгла́дити.
Ставши струнко, глянув [хлопчик] на блискучі носки своїх черевиків, що визирали з старанно розгладженого кльошу (Кучер, Дорога.., 1958, 104).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгладжений — розгла́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розгладжений — [розгладжеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- розгладжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розгладити. || розгладжено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгладжений — РОЗГЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розгла́дити. Ставши струнко, глянув [хлопчик] на блискучі носки своїх черевиків, що визирали з старанно розгладженого кльошу (В. Кучер); // у знач. прикм. Розгладжене чоло. Словник української мови у 20 томах