розгляд

РО́ЗГЛЯД, у, ч.

1. Дія за знач. розгляда́ти.

Катерина ждала, що, оглядівши Ольгу, потім покличуть і її на розгляд (Н.-Лев., І, 1956, 425);

Всі ткачі по черзі дають роботу на розгляд (Л. Укр., IV, 1954, 210).

2. Розбір, аналіз чого-небудь.

Безумовною вимогою марксистської теорії при розгляді будь-якого соціального питання є постановка його в певні історичні рамки (Ленін, 25, 1972, 251);

Його книжка тим більше заслуговує на докладний розгляд, що.. він [В. І. Масляк] є найздібнішим українським поетом у Галичині (Фр., XVI, 1955, 107);

Коли на розгляд комісії було запропоновано справу Хомутенка, ніхто не наважувався заговорити першим (Тют., Вир, 1964, 61).

3. юр. Розбір судової справи.

А суд таки й затягся: лише опівночі закінчився розгляд справи, потім цілих п’ять годин тривала судова нарада (Головко, II, 1957, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгляд — (вивчення чогось) аналіз, дослідження, розбір чогось, обмірковування. Словник синонімів Полюги
  2. розгляд — ро́згляд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. розгляд — (питання) аналіза <сов. аналіз>, обговорення; (справи судом) г. розправа, жм. розсуд; розглядини, розглядання. Словник синонімів Караванського
  4. розгляд — [розгл'ад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  5. розгляд — -у, ч. 1》 Дія за знач. розглядати. 2》 Розбір, аналіз чого-небудь. 3》 юр. Розбір судової справи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. розгляд — РО́ЗГЛЯД, у, ч. 1. Дія за знач. розгляда́ти. Катерина ждала, що, оглядівши Ольгу, потім покличуть і її на розгляд (І. Нечуй-Левицький); Всі ткачі по черзі дають роботу на розгляд (Леся Українка). 2. Розбір, аналіз чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  7. розгляд — АНА́ЛІЗ (вивчення, дослідження чого-небудь шляхом розкладу його на складові частини), РО́ЗГЛЯД, РО́ЗБІ́Р. При аналізі словників дожовтневого часу слід пам'ятати, що словники укладали живі люди, отже... Словник синонімів української мови
  8. розгляд — Ро́згляд, -ду; -ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. розгляд — Розгляд, -ду м. 1) Разсмотрѣніе. 2) Разсмотръ, развѣдки. Та й пустивсь слідком за нею на розгляд і довід. Мкр. Н. 11. Словник української мови Грінченка