розгнуздувати
РОЗГНУ́ЗДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГНУЗДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Виймати з рота у коня вудила, звільняти його від них.
Жменяк поскидав з воза клунки з білизною, розгнуздав коней, випряг їх, вийняв з-під заднього сидіння лантух з сіном і кинув їм на поживу (Томч., Жменяки, 1964, 31).
2. перен. Усуваючи всілякі перешкоди на шляху, давати повну волю кому-, чому-небудь.
Ріки, вернувшись додому, уста джерелам роздирають І, розгнуздавши потоки свої, поспішають до моря (Зеров, Вибр., 1966, 307).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгнуздувати — розгну́здувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розгнуздувати — -ую, -уєш, недок., розгнуздати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Виймати з рота у коня вудила, звільняти його від них. 2》 перен. Усуваючи всілякі перешкоди на шляху, давати повну волю кому-, чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгнуздувати — РОЗГНУ́ЗДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГНУЗДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого. Виймати з рота у коня вудила, звільняти його від них. Жменяк поскидав з воза клунки з білизною, розгнуздав коней, випряг їх... Словник української мови у 20 томах