1. Словник української мови в 11 томах

розгойдуваний

РОЗГО́ЙДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розго́йдувати.

Два ряди ліхтарів, розгойдуваних вітром, утворювали два ряди немовби підвішених у повітрі мечів, які хвилеподібно рухалися (Наука.., 5, 1958, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгойдуваний — розго́йдуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розгойдуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розгойдувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгойдуваний — РОЗГО́ЙДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розго́йдувати. Уже мигочуть гостро над пюпітром Товсті свічки, розгойдувані вітром, І аж під стелю, до лунких склепінь, Зметнулась гостра диригентська тінь (М. Словник української мови у 20 томах