розголошення

РОЗГОЛО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розголоси́ти.

Якось люди самі, без розголошення, відчувши ритмічність усього циклу, прагнули дати надпланові тонни [продукції] (Баш, На.. дорозі, 1967, 146).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розголошення — розголо́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розголошення — -я, с. Дія за знач. розголосити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розголошення — РОЗГОЛО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розголоси́ти. Якось люди самі, без розголошення, відчувши ритмічність усього циклу, прагнули дати надпланові тонни [продукції] (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
  4. розголошення — Розголо́шення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)