розголошення
РОЗГОЛО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розголоси́ти.
Якось люди самі, без розголошення, відчувши ритмічність усього циклу, прагнули дати надпланові тонни [продукції] (Баш, На.. дорозі, 1967, 146).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розголошення — розголо́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розголошення — -я, с. Дія за знач. розголосити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розголошення — РОЗГОЛО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розголоси́ти. Якось люди самі, без розголошення, відчувши ритмічність усього циклу, прагнули дати надпланові тонни [продукції] (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
- розголошення — Розголо́шення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)