1. Словник української мови в 11 томах

розгорілий

РОЗГОРІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Який розгорівся; розгарячений, розпашілий.

Несмілим, розгорілим, переляканим поглядом окинула я його гарне, тепер аж побіліле обличчя (Коб., І, 1956, 235);

Коли свіже, трохи зимнє повітря так приємно подихає на розгорілі лиця, можна гратися, можна бігати.. без кінця (Вас., І, 1959, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгорілий — розгорі́лий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. розгорілий — -а, -е, рідко. Який розгорівся; розгарячений, розпашілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгорілий — РОЗГОРІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Який розгорівся; розгарячений, розпашілий. Несмілим, розгорілим, переляканим поглядом окинула я його гарне, тепер аж побіліле обличчя (О. Словник української мови у 20 томах