1. Словник української мови в 11 томах

розгоститися

РОЗГОСТИ́ТИСЯ, гощу́ся, гости́шся, док., діал. Будучи гостем, розташуватися, відчути себе, як удома.

— Будьте ласкаві! Сідайте собі, — кажу, — пане! Прошу його розгоститися, як у своїй хаті (Март., Тв., 1954, 203);

[Чирняк:] Прошу, пане Цимбальський, розгостіться! (Фр., IX, 1952, 370);

Нарешті, парубки роз-гостилися, позасідали коло дівок, сміються, жартують (Кобр., Вибр., 1954, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгоститися — розгости́тися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. розгоститися — -гощуся, -гостишся, док., діал. Будучи гостем, розташуватися, відчути себе, як удома. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгоститися — РОЗГОСТИ́ТИСЯ див. розго́щуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. розгоститися — Розгости́тися, -щуся, -стишся гл. Быть гостемъ, гостить. Наші соколята тебе привітают, скажут: рідна хата чим має — приймає. Розгостися, батьку! О. 1862. І. 109. Розгостився у тестя таки й геть то. Словник української мови Грінченка