1. Словник української мови в 11 томах

розграбований

РОЗГРАБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розграбува́ти;

// У знач. прикм.

Біржа праці в приміщенні розграбованої школи (Баш, П’єси, 1958, 34);

Ще станція не вичахла після бою, ще зяють пащеками розграбовані склади, а населенню вже об’явлено зібратися до вокзалу (Гончар, II, 1959, 234);

// розграбо́вано, безос. присудк. сл.

Маєток було розграбовано (Фр., VI, 1951, 235);

Було знищено [фашистами] в огні, розграбовано більш як на 10 мільярдів карбованців цінностей (Цюпа, Україна.., 1960, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розграбований — розграбо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розграбований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розграбувати. || розграбовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розграбований — РОЗГРАБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розграбува́ти. Значна частина авіаційного майна була розграбована і вивезена (з наук.-попул. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах