1. Словник української мови в 11 томах

розграбувати

РОЗГРА́БУВАТИ див. розгріба́ти.

РОЗГРАБУВА́ТИ див. розграбо́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розграбувати — розграбува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розграбувати — I розграбув`атидив. розграбовувати. II розгр`абуватидив. розгрібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розграбувати — РОЗГРАБУВА́ТИ див. розграбо́вувати. РОЗГРА́БУВАТИ див. розгріба́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розграбувати — ГРАБУВА́ТИ (забирати що-небудь у когось шляхом розбою, грабежу), РОЗГРАБО́ВУВАТИ, ГА́РБАТИ рідше, РАБУВА́ТИ діал., ОБРАБО́ВУВАТИ діал.; РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, ГАЙДАМА́ЧИТИ розм., РОЗБИВА́ТИ розм. (чинити розбій). — Док. Словник синонімів української мови
  5. розграбувати — Розграбува́ти, -бу́ю, -бу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)