1. Словник української мови в 11 томах

розгублено

РОЗГУ́БЛЕНО, присл. Розгубившись (у 4 знач.).

Юрчик не знав ще Віктора й розгублено дивився на нього (Сміл., Сашко, 1954, 227);

Діденко розгублено знизав плечима (Головко, II, 1957, 479).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгублено — розгу́блено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. розгублено — присл. Розгубившись (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгублено — РОЗГУ́БЛЕНО, присл. Розгубившись (у 4 знач.). Юрчик не знав ще Віктора й розгублено дивився на нього (Л. Смілянський); Діденко розгублено знизав плечима (А. Головко). Словник української мови у 20 томах