розгуляний

РОЗГУ́ЛЯНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розгуля́ти 2.

2. у знач. прикм. Збуджений веселощами, гулянкою і т. ін.

Костик стає перед Даркою — розгуляний, червоний (Вільде, Повнол. діти, 1960, 17);

// Який досяг у дії, вияві великої інтенсивності, сили.

Розгуляна стихія здавалась всемогутньою, паралізувала останні сили Маргіт, душила й розчавлювала її (Гончар, Новели, 1954, 58);

Гуде Черемош, несе на спінених хвилях, що лиш захопить,.. що зарве розгуляна вода (Круш., Буденний хліб.., 1960, 396).

3. у знач. прикм. Який збільшив вагу на доброякісних кормах у природних умовах (про тварин).

Корови, розгуляні за літо й розманіжені, ще заздалегідь накидали оком на іншого тура і полишали свого давнього вожака (Загреб., Диво, 1968, 61).