1. Словник української мови в 11 томах

розгілення

РОЗГІ́ЛЕННЯ, я, с., рідко. Те саме, що розви́лка 1.

Було так тепло і дитинно в той день під шум і крики гав, коли налякану пташину я на розгіллення поклав (Сос., Люблю.., 1939, 153).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгілення — розгі́лення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розгілення — -я, с., рідко. Те саме, що розвилка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгілення — РОЗГІ́ЛЕННЯ, я, с., рідко. Те саме, що розви́лка 1. Було так тепло і дитинно в той день під шум і крики ґав, коли налякану пташину я на розгіллення поклав (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  4. розгілення — РОЗВИ́ЛКА (стовбура дерева, гілки), РОЗВИ́ЛИНА, РОЗСО́ХА, РОЗГІ́ЛКА, РОЗГІ́ЛЛЯ, РОЗГІ́ЛЕННЯ розм., РОГА́ТИНА розм. Я швидко відшукав потрібну грушу, в розвилці розчахнутих стовбурів, серед листя, прикиданого снігом... Словник синонімів української мови