1. Словник української мови в 11 томах

роздзьобувати

РОЗДЗЬО́БУВАТИ і РОЗДЗЮ́БУВАТИ, ує, недок., РОЗДЗЬО́БАТИ і РОЗДЗЮ́БАТИ, ає, док. Розкльовувати що-небудь дзьобом.

Вони [дубоноси] роздзьобували тверді кісточки ягід, і тоді лунало сухе клацання (Наука.., 12, 1971, 18);

Козак доїжджає, смерті доглядає, Ворон тіло роздзюбав, кості розкидає (Чуб., V, 1874, 375).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздзьобувати — роздзьо́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздзьобувати — і роздзюбувати, -ує, недок., роздзьобати і роздзюбати, -ає, док. Розкльовувати що-небудь дзьобом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздзьобувати — РОЗДЗЬО́БУВАТИ, РОЗДЗЮ́БУВАТИ, ує, недок., РОЗДЗЬО́БАТИ, РОЗДЗЮ́БАТИ, ає, док., що. Розкльовувати що-небудь дзьобом. Вони [дубоноси] роздзьобували тверді кісточки ягід, і тоді лунало сухе клацання (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. роздзьобувати — РОЗКЛЮВА́ТИ (про птахів), РОЗДЗЬО́БАТИ (РОЗДЗЮ́БАТИ). — Недок.: розкльо́вувати, роздзьобувати (роздзюбувати). Не вгадали, що вилетить Орел із-за хмари Замість гуся і розклює Високу тіару (Т. Шевченко); У жостері трапезували дубоноси. Словник синонімів української мови