1. Словник української мови в 11 томах

роздмухуваний

РОЗДМУ́ХУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до роздму́хувати.

Розгульна стихія вогню, роздмухувана вітром, ще лютувала не одну годину (Добр., Очак. розмир, 1965, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздмухуваний — роздму́хуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роздмухуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до роздмухувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздмухуваний — РОЗДМУ́ХУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до роздму́хувати. Розгульна стихія вогню, роздмухувана вітром, ще лютувала не одну годину (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах