1. Словник української мови в 11 томах

роздовбувати

РОЗДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДОВБА́ТИ, а́ю, а́єш і діал. РОЗДОВБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех.

1. Довбаючи, робити заглиблення у чому-небудь, розкопувати щось.

Бурхливу, непокірну ріку.. заковували в перегати, роздовбували її дно (Баш, На землі.., 1957, 21).

2. розм. Руйнувати, псувати (бомбами, снарядами і т. ін.).

— І добрий взяток [меду] берете? — Брали б добрий, коли б не війна. Немало нам вуликів бандити роздовбали. (Стельмах, II, 1962, 79);

// розм. Ушкоджувати тіло, робити рани.

Розривною кулею гади заокеанські плече роздовбали, а воно й загноїлося (Збан., Сеспель, 1961, 33);

// Розколупуючи, змушувати кровоточити (рану, виразку і т. ін.).

Роздовбувати рану.

3. розм. Довбаючи дзьобом, поїдати, знищувати.

По мені дзвонить не будуть І ховать з попами, Роздовбають носом птахи (Пісні та романси.., II, 1956, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздовбувати — роздо́вбувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. роздовбувати — -ую, -уєш, недок., роздовбати, -аю, -аєш і діал. роздовбти, -бу, -беш, док., перех. 1》 Довбаючи, робити заглиблення у чому-небудь, розкопувати щось. 2》 розм. Руйнувати, псувати (бомбами, снарядами і т. ін.). || розм. Ушкоджувати тіло, робити рани. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздовбувати — РОЗДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДОВБА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше РОЗДОВБТИ́, бу́, бе́ш, док. 1. що. Довбаючи, робити заглиблення в чому-небудь, розкопувати щось. Бурхливу, непокірну ріку .. заковували в перегати, роздовбували її дно (Яків Баш). 2. що, розм. Словник української мови у 20 томах
  4. роздовбувати — ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́ рідше) (ударяючи твердим предметом, порушувати цілісність чогось), РОЗДО́ВБУВАТИ, ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ заст., ДЗЮ́БА́ТИ діал.; ПРОДО́ВБУВАТИ (отвір, дірку); ВИДО́ВБУВАТИ (заглибину, ямку). — Док. Словник синонімів української мови
  5. роздовбувати — Роздовбувати, -бую, -єш сов. в. роздовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Раздалбливать, раздолбить. 2) Расковыривать, расковырять. Роздовбати ніс. 3) Понять, уразумѣть, добиться толку. Мати ж примху роздовбала, так не докопалась, відки доні теє лихо, з ким вона спізналась. Мкр. Н. 6. Словник української мови Грінченка