роздратований
РОЗДРАТО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздратува́ти.
Майже навколішках ублагав [Варчук] роздратованого невдачею Круп’яка розділити банду: більшу частину пустити в село, а другу залишити в кущах (Стельмах, II, 1962, 203);
Напившись, звірів [грек], очі його робилися червоними, як у роздратованого гарячим залізом барана (Тют., Вир, 1964, 464).
2. у знач. прикм. Який утратив спокій, вийшов з нормального стану.
Хуса похмурий, роздратований проходжується по світлиці нерівним кроком (Л. Укр., III, 1952, 148);
Як гніздо роздратованих шершнів, гуділи опришки! (Хотк., II, 1966, 213);
// Який виражає роздратування.
— Варваро! Варваро-о! — почувся з столової роздратований голос пана Чубинського (Коцюб., II, 1955, 164);
Вона глянула на Залізняка, на чудесний букет троянд, і на обличчі з’явилася роздратована гримаса (Собко, Звич. життя, 1957, 151).
Значення в інших словниках
- роздратований — роздрато́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- роздратований — див. сердитий Словник синонімів Вусика
- роздратований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роздратувати. 2》 у знач. прикм. Який утратив спокій, вийшов із нормального стану. || Який виражає роздратування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роздратований — РОЗДРАТО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роздратува́ти. Майже навколішках ублагав [Варчук] роздратованого невдачею Круп'яка розділити банду: більшу частину пустити в село, а другу залишити в кущах (М. Словник української мови у 20 томах
- роздратований — ЛЮ́ТИЙ (дуже сердитий), ЗЛЮ́ЩИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗЛЮ́ЧЕНИЙ, РОЗЛЮТО́ВАНИЙ, РОЗ'Я́ТРЕНИЙ, Я́РИЙ, РОЗ'Я́РЕНИЙ (який утратив самовладання, досяг крайньої люті), РОЗ'ЯРІ́ЛИЙ, ОЗВІРІ́ЛИЙ, РОЗ'Ю́ШЕНИЙ розм., Я́РОСЛИВИЙ розм. Словник синонімів української мови
- роздратований — Роздрато́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)