роздум’я

РОЗДУ́М’Я, я, с., рідко. Те саме, що ро́здум 1 — 3.

Під час, коли тяжке роздум’я Силенно розум засмутить, Даремно геть жену свій сум я (Манж., Тв., 1955, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me