роздум’я
РОЗДУ́М’Я, я, с., рідко. Те саме, що ро́здум 1 — 3.
Під час, коли тяжке роздум’я Силенно розум засмутить, Даремно геть жену свій сум я (Манж., Тв., 1955, 142).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me