роздути

РОЗДУ́ТИ див. роздува́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздути — розду́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздути — [роуздутие] роз'ідму, -з'ідмеиш/роз'ідмеш, -з'ідмеимо/роз'ідмеимо, -з'ідмеитеи/ роз'ідмеите; нак. -дуй, -дуйтеи Орфоепічний словник української мови
  3. роздути — див. роздувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роздути — РОЗДУ́ТИ див. роздува́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. роздути — роздму́хувати (роздува́ти) / роздму́хати (розду́ти) кади́ло. 1. зневажл. Знімати навколо чогось галас, балачки і т. ін. Пан радник таки хоче роздмухати кадило? Ну, що ж! Тим гірше для нього (І. Кулик). 2. Розширювати яке-небудь починання, справу. Фразеологічний словник української мови
  6. роздути — НАДУВА́ТИ (НАДИМА́ТИ) (наповнюючи повітрям або газом, збільшувати в об'ємі), ЗДУВА́ТИ, РОЗДУВА́ТИ підсил. — Док.: наду́ти, зду́ти, розду́ти. Комарі, задуха, твань. Не скобоче дика качка, не надуває свого вола водяний бугай (М. Словник синонімів української мови
  7. роздути — Розду́ти, розідму́, -дме́ш; розду́в, -ду́ла; розідми́, -дмі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. роздути — Роздути, -ся см. роздимати, -ся. Словник української мови Грінченка