розета

РОЗЕ́ТА, и, ж., спец. Орнаментальний малюнок у вигляді квітки з однаковими пелюстками або вписаного в коло листя.

Декоративне оздоблення титулу («Устава») складається лише з орнаментальної рамки, заповненої бордюром із розет в кружках і листків (Матеріали з етногр.., 1956, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розета — розе́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розета — -и, ж. Орнаментальний малюнок у вигляді квітки з однаковими пелюстками або вписаного в коло листя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розета — РОЗЕ́ТА, и, ж., спец. Орнаментальний малюнок у вигляді квітки з однаковими пелюстками або вписаного в коло листя. Наприкінці XVIII ст. в українське меблярство проникає новий стиль – класицизм. .. Словник української мови у 20 томах
  4. розета — Стилізоване зображення рослинного мотиву відповідної форми (пелюстків квітки) у рисунку паркового партеру або біля його межі. Архітектура і монументальне мистецтво