розета
РОЗЕ́ТА, и, ж., спец. Орнаментальний малюнок у вигляді квітки з однаковими пелюстками або вписаного в коло листя.
Декоративне оздоблення титулу («Устава») складається лише з орнаментальної рамки, заповненої бордюром із розет в кружках і листків (Матеріали з етногр.., 1956, 46).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розета — розе́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розета — -и, ж. Орнаментальний малюнок у вигляді квітки з однаковими пелюстками або вписаного в коло листя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розета — РОЗЕ́ТА, и, ж., спец. Орнаментальний малюнок у вигляді квітки з однаковими пелюстками або вписаного в коло листя. Наприкінці XVIII ст. в українське меблярство проникає новий стиль – класицизм. .. Словник української мови у 20 томах
- розета — Стилізоване зображення рослинного мотиву відповідної форми (пелюстків квітки) у рисунку паркового партеру або біля його межі. Архітектура і монументальне мистецтво