1. Словник української мови в 11 томах

розетковість

РОЗЕ́ТКОВІСТЬ, вості, ж., бот. Один із видів захворювання яблунь.

Через нестачу в грунті цинку яблуні хворіють на розетковість — дрібнолистість, що зменшує фотосинтез утворення органічних речовин, різко знижує урожай і якість плодів (Хлібороб Укр., 2, 1968, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розетковість — розе́тковість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розетковість — -вості, ж., бот. Один із видів захворювання яблунь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розетковість — РОЗЕ́ТКОВІСТЬ, вості, ж. Один із видів захворювання яблунь. Через нестачу в ґрунті цинку яблуні хворіють на розетковість – дрібнолистість, що зменшує фотосинтез утворення органічних речовин, різко знижує урожай і якість плодів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах