1. Словник української мови в 11 томах

розжарювати

РОЗЖА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЖА́РИТИ, рю, риш, док., перех. Сильно нагріваючи, робити надто гарячим; розпікати.

Гоготів золотий, огненний кущ, бігли в комин гнучкі, жовтогарячі стрічки, розжарюючи цеглу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 112);

Гостряки до стріл, розжаривши на багаттях, щоб загартувати, вкидали [козаки] в коновки (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 458);

// перен. Збуджувати, розпалювати кого-небудь.

Вміла [Алочка] тонко дошкулити йому, незлобиво посміятися з його суворості, вміла розжарити його на холодному вогні своїх дотепів (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжарювати — розжа́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розжарювати — (залізо) розпікати; П. розпалювати, збуджувати. Словник синонімів Караванського
  3. розжарювати — -юю, -юєш, недок., розжарити, -рю, -риш, док., перех. Сильно нагріваючи, робити надто гарячим; розпікати. || перен. Збуджувати, розпалювати кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розжарювати — РОЗЖА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЖА́РИТИ, рю, риш, док., що. Сильно нагріваючи, робити надто гарячим; розпікати. Гоготів золотий, огненний кущ, бігли в комин гнучкі, жовтогарячі стрічки, розжарюючи цеглу (З. Словник української мови у 20 томах
  5. розжарювати — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови