1. Словник української мови в 11 томах

розжвакати

РОЗЖВА́КАТИ і рідко РОЗЖВЯ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що розжува́ти.

Перше розжвакай, що маєш робити або казати (Номис, 1864, № 3484);

Таке жилаве тісто, що й не розжвякаєш (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжвакати — розжва́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розжвакати — див. зрозуміти Словник синонімів Вусика
  3. розжвакати — і рідко розжвякати, -аю, -аєш, док., розм. Те саме, що розжувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розжвакати — РОЗЖВА́КАТИ і рідко РОЗЖВЯ́КАТИ, аю, аєш, док., що і без дод., розм. Те саме, що розжува́ти. Перше розжвакай, що маєш робити або казати (Номис); Таке жилаве тісто, що й не розжвякаєш (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  5. розжвакати — Розжвакати, розжвякати, -каю, -єш гл. 1) Разжевать. Таке жилаве тісто, що й не розжвякаєш. 2) Обдумать. Чуб. І. 250. Перше розжвакай, що маєш робити, або казати. Ном. № 3484. Словник української мови Грінченка