1. Словник української мови в 11 томах

розженитися

РОЗЖЕНИ́ТИСЯ, женю́ся, же́нишся, док., розм. Розлучитися з дружиною; розірвати свій шлюб.

— Я вже не розженюсь, коли раз женат, — міркує отець Кобилянський (Фр., XI, 1952, 387).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розженитися — розжени́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розженитися — -женюся, -женишся, док., розм. Розлучитися з дружиною; розірвати свій шлюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розженитися — РОЗЖЕНИ́ТИСЯ див. розже́нюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. розженитися — РОЗЛУЧИ́ТИСЯ (розірвати шлюб з кимсь), РОЗІЙТИ́СЯ, РОЗВЕСТИ́СЯ, РОЗЖЕНИ́ТИСЯ розм., РОЗШЛЮ́БИТИСЯ розм. — Недок.: розлуча́тися, розхо́дитися, розво́дитися. Пройшла чутка про те, що Чумак розлучився з дружиною (Ю. Словник синонімів української мови