розиграш

РО́ЗИГРАШ, у, ч. Дія за знач. розігра́ти 3.

Восьмий розиграш почесного кубка [з вільної боротьби] зібрав рекордну кількість учасників — 146 (Веч. Київ, 7.I 1971, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розиграш — Розгра, див. матч, турнір Словник чужослів Павло Штепа