1. Словник української мови в 11 томах

розказуватися

РОЗКА́ЗУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКАЗА́ТИСЯ, ка́жеться, док.

1. Бути предметом розповіді; повідомлятися, описуватися.

Слухав мій дядюшка, та, видно, як глухий, чув тілько, що соромне розказувалось (Мирний, V, 1955, 338);

Горе словами Не розкажеться нікому Ніколи (Шевч., II, 1963, 235);

// безос.

Про грецького філософа Сократа розказується, що коли його питали, де його батьківщина, то він відповідав: уся земля, даючи тим знати, що він себе вважав горожанином усякого міста, де тілько є люди (Драг., II, 1970, 323).

2. тільки недок. Пас. до розка́зувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розказуватися — розка́зуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розказуватися — -ується, недок., розказатися, -кажеться, док. 1》 Бути предметом розповіді; повідомлятися, описуватися. || безос. 2》 тільки недок. Пас. до розказувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розказуватися — РОЗКА́ЗУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКАЗА́ТИСЯ, ка́жеться, док. 1. Бути предметом розповіді; повідомлятися, описуватися. Слухав.., та, видно, як глухий, чув тілько [тільки], що соромне розказувалось (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах