1. Словник української мови в 11 томах

розкарбовувати

РОЗКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., техн.

1. Покривати карбівкою (у 1 знач.) поверхню металевих виробів.

2. Обробляти з’єднання, шви яких-небудь металевих виробів з метою ущільнення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкарбовувати — розкарбо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкарбовувати — -ую, -уєш, недок., розкарбувати, -ую, -уєш, док., перех., тех. 1》 Покривати карбівкою (у 1 знач.) поверхню металевих виробів. 2》 Обробляти з'єднання, шви яких-небудь металевих виробів з метою ущільнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкарбовувати — РОЗКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, техн. 1. Покривати карбівкою (у 1 знач.) поверхню металевих виробів. 2. Обробляти з'єднання, шви яких-небудь металевих виробів з метою ущільнення. Словник української мови у 20 томах