розкасувати
РОЗКАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідко РОЗКАСИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Розформувати, призначивши в інші місця.
Цих бюрократів можна було б розкасирувати, але не можна їх відразу перевиховати (Ленін, 38, 1973, 166).
2. розм. Витратити або зовсім ліквідувати що-небудь.
Фред поліз в кишеню, потрусив рукою. Там тонко задзвеніло.— Копилку свою розкасував (Збан., Курил. о-ви, 1963, 21);
— За п’ятнадцять хвилин бронь розкасирують,— кинув насмішкуватий хлопець (Хижняк, Невгамовна, 1961, 288).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкасувати — розкасува́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розкасувати — -ую, -уєш і рідко розкасирувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Розформувати, призначивши в інші місця. 2》 розм. Витратити або зовсім ліквідувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкасувати — РОЗКАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідко РОЗКАСИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Розформувати, призначивши в інші місця. 2. розм. Витратити або зовсім ліквідувати що-небудь. Фред поліз в кишеню, потрусив рукою. Там тонко задзвеніло. – Копилку свою розкасував (Ю. Словник української мови у 20 томах
- розкасувати — РОЗФОРМУВА́ТИ (припинити існування чого-небудь як цілого, як організованої одиниці), РОЗКАСУВА́ТИ. — Недок.: розформо́вувати, розкасо́вувати. Наїхали жандарми, знайшли в солдатів листівки, виявили призвідців. Словник синонімів української мови