1. Словник української мови в 11 томах

розкачати

РОЗКАЧА́ТИ¹, див. розка́чувати¹.

РОЗКАЧА́ТИ², див. розка́чувати².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкачати — розкача́ти 1 дієслово доконаного виду розплющити; розгорнути розкача́ти 2 дієслово доконаного виду розхитати Орфографічний словник української мови
  2. розкачати — I див. розкачувати I. II див. розкачувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкачати — РОЗКАЧА́ТИ¹ див. розка́чувати¹. РОЗКАЧА́ТИ² див. розка́чувати². Словник української мови у 20 томах
  4. розкачати — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розкачати — Розкача́ти, -ча́ю, -ча́єш, -ча́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)