1. Словник української мови в 11 томах

розкашлюватися

РОЗКА́ШЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗКА́ШЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. Починати сильно, часто і довго кашляти.

Пан Дерижанов з весною щось було дуже розкашлявся і змарнів (Л. Укр., V, 1956, 226);

— Ти чого ж не спиш, Даниле? Це вже, мабуть, той бусурман збудив. Ото — розкашляється, розшвендяється, накадить своєю люлькою (Збан., Мор. чайка, 1959, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкашлюватися — розка́шлюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкашлюватися — -ююся, -юєшся, недок., розкашлятися, -яюся, -яєшся, док. Починати сильно, часто і довго кашляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкашлюватися — РОЗКА́ШЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗКА́ШЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. Сильно, часто або довго кашляти. Пан Дерижанов з весною щось було дуже розкашлявся і змарнів (Леся Українка); – Ти чого ж не спиш, Даниле? Це вже, мабуть, той бусурман збудив. Словник української мови у 20 томах