1. Словник української мови в 11 томах

розкипілий

РОЗКИПІ́ЛИЙ, а, е. Який розкипівся, розпарився.

Уповайченков крутнув ложкою юшку так, що шматки розкипілої риби закружляли в казанку, як у центрифузі (Перв., Дикий мед, 1963, 251).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкипілий — розкипі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розкипілий — -а, -е. Який розкипівся, розварився. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкипілий — РОЗКИПІ́ЛИЙ, а, е. Який розкипівся, розпарився. Уповайченков крутнув ложкою юшку так, що шматки розкипілої риби закружляли в казанку, як у центрифузі (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах