розкисаючий
РОЗКИСА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до розкиса́ти.
Більшість [селян] не рухається з місця, терпляче пересиджуючи лиху годину по своїх розкисаючих ковчегах (Гончар, Таврія, 1952, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me