розкисаючий

РОЗКИСА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до розкиса́ти.

Більшість [селян] не рухається з місця, терпляче пересиджуючи лиху годину по своїх розкисаючих ковчегах (Гончар, Таврія, 1952, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me