1. Словник української мови в 11 томах

розклочитися

РОЗКЛО́ЧИТИСЯ, иться, док., розм. Розпастися на окремі частини, клоччя.

*Образно. Небо заволокло сірими розпатланими хмарами. Мов сива брудна вовна пливла вгорі.. низько над хатами. Ось-ось, здавалося, за високі тополі біля церкви зачепиться й розклочиться або ж повисне на них заплутаним пасмом (Головко, II, 1957, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розклочитися — розкло́читися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розклочитися — -иться, док., розм. Розпастися на окремі частини, клоччя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розклочитися — РОЗКЛО́ЧИТИСЯ, иться, док., розм. Розпастися на окремі частини, клоччя. * Образно. Небо заволокло сірими розпатланими хмарами. Мов сива брудна вовна пливла вгорі .. низько над хатами. Словник української мови у 20 томах