розковуватися
РОЗКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док.
1. Звільнятися від кайданів;
// перен. Звільнятися від залежності, неволі, рабства.
Схаменіться! будьте люди, Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде (Шевч., І, 1963, 330);
Ждав ти [Тарасе] — устануть, ждав — розкуються народи І побратаються в вольній сім’ї стоязикій (Забашта, Пісня.., 1961, 32);
Чи знайде [Яцуба] в собі силу порвати пута минулого, розкуватись, випростатись? І чи не відмерло в ньому саме це бажання випростатись, глянути на світ по-новому? (Гончар, Тронка, 1963, 205).
◊ Розкую́ться гу́би в кого, чиї, рідко кому — хто-небудь заговорить після тривалого мовчання.
Отже,.. колись таки йому розкуються губи (Номис, 1864, № 3151).
2. Звільнятися від підков, губити підкови (про коней).
А що коли коні розкувалися чи переп’ються води й пристануть у дорозі? (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 104);
Одну ваду мав коник, якого дістали Чернишеві: розкувавшись, він стер копито і шкутильгав тепер на праву передню (Гончар, III, 1959, 89 ).
3. перен. Звільнятися від снігу і льоду (про землю, водну поверхню).
4. тільки недок. Пас. до розко́вувати 1, 2, 4.
Значення в інших словниках
- розковуватися — розко́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розковуватися — -уюся, -уєшся, недок., розкуватися, -уюся, -уєшся, док. 1》 Звільнятися від кайданів. || перен. Звільнятися від залежності, неволі, рабства. 2》 Звільнятися від підков, губити підкови (про коней). 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розковуватися — РОЗКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док. 1. Звільнятися від кайданів. Розковувалися закуті у кайдани; // перен. Звільнятися від залежності, неволі, рабства. Схаменіться! будьте люди, Бо лихо вам буде. Словник української мови у 20 томах