розколихувати
РОЗКОЛИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОЛИХА́ТИ, розколишу́, розколи́шеш і рідко розколиха́ю, розколиха́єш і рідше РОЗКОЛИСА́ТИ, розколи́шу, розколи́шеш і рідко розколиса́ю, розколиса́єш, док., перех.
1. Примушувати сильно колихатися, хитатися і т. ін.
Батькова розцяцькована міддю гирлига висіла на гвіздку під хатою, і її розколихував вітер (Гончар, Тронка, 1963, 324);
Вітер розколихував прапор (Ю. Янов., І, 1958, 147);
Підвода зупинилась, і піп, розколихуючи темінь ряси й камилавки, почав обережно спускатися на землю (Стельмах, II, 1962, 271).
2. перен. Вселяти тривогу, хвилювання.
Урочистий похід розколихував вулиці. З-за типів і воріт виглядали сотні очей, вперше в житті дивились на трактори (Цюпа, Назустріч.., 1958, 328);
Де така журба і така глибінь взялася, що розколихує безмірну ніч і мале людське серце? (Стельмах, II, 1962, 337);
Як дзвони в горах серед тиші, Густимуть наші імена… Їх хвиля місто розколише, їх грім на селах залуна (Олесь, Вибр., 1958, 210);
// Виводити із стану замріяності, заціпеніння і т. ін., спонукати до дії.
Уговорювала [мати] її, а далі і сварилась на неї, так вже насилу та на превелику силу розколихала її (Кв.-Осн., II, 1956, 38).
Значення в інших словниках
- розколихувати — розколи́хувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розколихувати — див. колихати; хитати Словник синонімів Вусика
- розколихувати — -ую, -уєш, недок., розколихати, розколишу, розколишеш і рідко розколихаю, розколихаєш і рідше розколисати, розколишу, розколишеш і рідко розколисаю, розколисаєш, док., перех. 1》 Примушувати сильно колихатися, хитатися і т. ін. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розколихувати — РОЗКОЛИ́ХУВАТИ, рідше РОЗКОЛИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОЛИХА́ТИ, розколишу́, розколи́шеш і рідко розколиха́ю, розколиха́єш рідше РОЗКОЛИСА́ТИ, розколи́шу, розколи́шеш і рідко розколиса́ю, розколиса́єш, док., кого, що. 1. що. Словник української мови у 20 томах