1. Словник української мови в 11 томах

розколотити

РОЗКОЛОТИ́ТИ див. розколо́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розколотити — розколоти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розколотити — див. розколочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розколотити — РОЗКОЛОТИ́ТИ див. розколо́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розколотити — I. МІША́ТИ (за допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати щось), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, КОЛОТИ́ТИ (що-небудь рідке); ПРОМІ́ШУВАТИ (робити щось однорідним, надавати рівномірної густоти чи складу). — Док. Словник синонімів української мови