розкоркований
РОЗКОРКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкоркува́ти;
// У знач. прикм.
Повернувшись з ломбарду, Швейк застав фельдкурата перед розкоркованою пляшкою горіхівки (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 114).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкоркований — розкорко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розкоркований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкоркувати. || розкорковано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкоркований — РОЗКОРКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкоркува́ти. – Шампанське – всім, – командує жартома Марина й, відібравши в Лободи розкорковану [ним] пляшку, наповнила келихи. – За урожай! (Микита Чернявський); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах