1. Словник української мови в 11 томах

розкосина

РОЗКО́СИНА, и, ж.

1. Косий розріз очей.

Малий [Гаркуша], але бравий: манишка на всі груди, сивий смушок на голові, очі з хижуватими розкосинами (Гончар, Таврія, 1952, 34).

2. Те саме, що косоо́кість.

З саней зіскочив молодий червоноармієць у сірій шинелі, в будьонівці. Погляд його чорних, з ледь помітною розкосиною очей палав гнівом (Збан., Сеспель, 1961, 305).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкосина — розко́сина 1 іменник жіночого роду косий розріз очей розко́сина 2 іменник жіночого роду косоокість Орфографічний словник української мови
  2. розкосина — -и, ж. 1》 Косий розріз очей. 2》 Те саме, що косоокість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкосина — РОЗКО́СИНА, и, ж. 1. Косий розріз очей. Малий [Гаркуша], але бравий: манишка [маніжка] на всі груди, сивий смушок на голові, очі з хижуватими розкосинами (О. Гончар). 2. Те саме, що косоо́кість. Погляд його чорних, з ледь помітною розкосиною очей палав гнівом (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. розкосина — КОСОО́КІСТЬ (вада зору — неоднакова спрямованість зіниць), РОЗКО́СІСТЬ, РОЗКО́СИНА, СТРАБІ́ЗМ мед., ЗИЗОО́КІСТЬ діал., ЗИЗ діал. Косоокість багато хто вважає лише косметичним недоліком. Але це не так. Словник синонімів української мови